Влияние ланшафтных условий на эволюцию радиологической ситуации определяется их воздействием на интенсивность и конфигурацию потоков перераспределения и мест вторичной аккумуляции радионуклидов в загрязненных природно территориальных комплексах (ПТК). Наиболее ярко такое воздействие проявляется в тех ПТК, которые сами эволюционируют в результате изменения характера антропогенной нагрузки. Воздействие ландшафтных условий на ведущие процессы вторичного перераспределения радионуклидов - горизонтальный перенос и биогенную аккумуляцию - выражаются такими показателями как баланс радионуклидов в ПКТ и коэффициент накопления. Числовые значения этих показателей могут быть объединены в новый двухмерный показатель - коэффициент накопления распределенный, который интегрированно отображает воздействие ландшафтных факторов на эволюцию радиологической ситуации.

Освещены основные направления исследований ландшафтоведов Института географии НАН Украины. Результаты исследований имеют многоцелевое назначение - теоретико-методологическое, методологическое, научно-прикладное. Для изучения природы Украины и рационального решения проблем природопользования существенны результаты физико-географического районирования, картографирования ландшафтов; их геофизических, геохимических, стационарных и экспедиционных исследований; обеспечение решения эколого-географических проблем, особенно связанных с Чернобыльской катастрофой; поисковых исследований и изучения ландшафтных составляющих антропогенизации природы и природного разнообразия. Определены важнейшие направления ландшафтоведческих исследований на перспективу.

Рассмотрены возможности применения картографического моделирования средствами ГИС на основе ландшафтного подхода для оценки радионуклидного загрязнения лесов в зоне аварии на Чернобыльской АЭС. Приведены алгоритмы перехода от общенаучной ландшафтной карты через карты эда-фических условий и связанных с ними коэффициентов накопления Cs-137 древесиной сосны к картам загрязнения древесины и районирования территории в зависимости от возможности использования загрязненной древесины.

Розглянуто питання проектування та експлуатації інженерного обладнання будинків і споруд, зокрема, мереж і споруд водопостачання і каналізації населених міст, санітарно-технічних систем житлових будинків та промислових об'єктів. Розкрито основи формування теплового режиму будинків, наведено вимоги до повітряного середовища приміщень. Описано системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, газо- та енергопостачання будинків. Проаналізовано шляхи підвищення ефективності роботи систем інженерного обладнання за рахунок використання сучасного обладнання для забезпечення максимального комфорту житла за умов економії паливно-енергетичних ресурсів та раціональних витрат води.

Рассмотрены вопросы проектирования и эксплуатации инженерного оборудования домов и сооружений, в частности, сетей и сооружений водоснабжения и канализации населенных городов, санитарно-технических систем жилых домов и промышленных объектов. Раскрыты основы формирования теплового режима домов и приведены требования к воздушной среде помещений. Описаны системы отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха, газо- и энергоснабжения домов. Проанализированы пути повышения эффективности работы систем инженерного оборудования за счёт использования современного оборудования для обеспечения максимального комфорта жилья в условиях экономии топливно-энергетических ресурсов и рациональных расходов воды.

В соответствии с утвержденными Президиумом НАН Украины направлениями исследований для Института географии изложены основные научные результаты исследований по выявлению тенденций развития природы и ее компонентов, трансформации территориальной организации хозяйственной деятельности и расселения населения, направлений сбалансированного развития регионов Украины. Особое внимание акцентировано на главном достижении - завершении подготовки к изданию и издании первого в истории Украины Национального атласа (тираж 5000 экз).

Висвітлено історію заснування та пріоритетні напрями географічних досліджень Академії наук України, охарактеризовано основні етапи їх розвитку (1918 - 1941, 1942 - 1963, 1964 - 2008 рр.). Проведено огляд інтеграційних, фізико-географічних, ландшафтознавчих, палео-, біо- та суспільно-географічних, карто- та геоморфологічних досліджень і досліджень з географії транспорту Інституту географії НАН України. Розглянуто проблеми регіонального природокористування й охорони природи, еколого-географічного районування території України та розвитку Києва. Обгрунтовано нові завдання та парадигми розвитку географії за умов інформаційного суспільства. Розкрито роль природно-ресурсного потенціалу як важливої складової соціально-економічного розвитку України. Наведено розробки щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Висвітлено перспективи застосування геоінформаційних систем у сучасних географічних дослідженнях. Проаналізовано діяльність спеціалізованих вчених рад Інституту геогафії НАН з захисту докторських і кандидатських дисертацій. Наведено бібліографічні описи наукових праць співробітників інституту.

Освещена история основания и приоритетные направления географических исследований Академии наук Украины, охарактеризованы основные этапы их развития (1918 - 1941, 1942 - 1963, 1964 - 2008 гг.). Проведен обзор интеграционных, физико-географических, ландшафтоведческих, палео-, био- и общественно-географических, карто- и геоморфологических исследований и исследований по географии транспорта Института географии НАН Украины. Рассмотрены проблемы регионального природопользования и охраны природы, эколого-географического районирования территории Украины и развития Киева. Обоснованы новые задачи и парадигмы развития географии в условиях информационного общества. Раскрыта роль природно-ресурсного потенциала как важной составляющей социально-экономического развития Украины. Приведены разработки, направленные на преодоление последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Освещены перспективы применения геоинформационных систем в современных географических исследованиях. Проанализирована деятельность специализированных ученых советов Института географии НАН по защите докторских и кандидатских диссертаций. Даны библиографические описания научных трудов сотрудников института.

Изложена методика создания мультимасштабной многослойной ландшафтной карты. Ландшафт - система иерархично построенных фоновых и субдоминантных природных территориальных комплексов более низких рангов, которые состоят из неравнозначных, взаимоподчиненных природных компонентов, разной степени измененных вследствие деятельности человека. Ландшафты и их антропогенные изменения отображаются как взаимно согласованные векторные крупно-, средне- и мелкомасштабные картографические слои двух блоков - естественного и антропогенного. Исследования выполнены на примере модельного полигона в Чернобыльской зоне отчуждения. Полученная карта использована как основа радиоэкологической ГИС, предназначенной для решения комплексных научных и прикладных радиоэкологических задач, продолжающих оставаться актуальными для этой территории и через 25 лет после аварии. Разработанная методика мультимасштабного картографирования ландшафтов может быть использована при создании ГИС геоэкологического назначения для зон влияния работающих АЭС и других объектов повышенной опасности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1в76

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета публікації - розкрити зміст основних досліджень відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України за окремими напрямами у контексті його розвитку від часу заснування дотепер та викласти їх головні результати. Протягом понад 50-річного періоду роботи відділу науковці одержали вагомі й різноаспектні результати. Обгрунтовано зміст комплексних стаціонарних досліджень ландшафтів, визначено геофізичні та геохімічні критерії параметричного відображення їх динаміки та режимів функціонування. Опрацьовано теоретичні та методичні засади дослідження природно-територіальних комплексів, зокрема їх картографування, укладання ландшафтно-прикладних карт. Опрацьовано ландшафтознавчу складову конструктивно-географічних засад раціонального природокористування у різних регіонах України, обгрунтовано схему природно-господарського районування території України. Укладено дрібномасштабні паперові карти "Ландшафти України". Удосконалено схему фізико-географічного районування. Розроблено класифікацію природних і антропогенно змінених ландшафтів на основі єдиних критеріїв. Опрацьовано методологію та методику середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів, створено цифрову середньомасштабну карту ландшафтів України (1:500 000). Поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження ландшафтного різноманіття території України, формування та розвитку екомережі України, оцінювання ландшафтів для цілей основних видів природокористування, ведення державного земельного кадастру, розширення мережі територій та об'єктів ПЗФ тощо. Обгрунтовано напрями оптимізації природокористування в Українському Поліссі на основі ландшафтознавчого підходу. Охарактеризовано чинники диференціації, структуру, антропогенні модифікації та еволюційні зміни ландшафтів зони відчуження ЧАЕС, проведено оцінювання умов та процесів міграції радіонуклідів у цих ландшафтах. Впроваджено європейський досвід ландшафтного планування на прикладі Черкаської області на трьох просторових рівнях, визначено шляхи інтеграції екологічних вимог в територіальне планування. Низку вагомих наукових результатів одержано в результаті виконання міжнародних проектів. Перспективним напрямом досліджень відділу є вивчення сучасного стану ландшафтів України та закономірностей їх змін на основі сучасних ГІС-технологій для розв'язання завдань прикладного змісту.